Козацькому роду нема переводу

Мета виховного заходу:

1.     Ознайомлення з історією українського козацтва.

2.     Показати устрій та звичаї Запорозької Січі.

3.     Проаналізувати боротьбу козацтва проти ворогів українського народу.

4.     Виховувати почуття національної свідомості та гордості і поваги до героїчного минулого українського народу.

Ведуча

Сьогодні ми розповімо Вам про історію України, про той далекий час, коли наші нащадки добували свою волю з шаблею в руках, про славне українське козацтво , про становлення Української держави.

Учень

Боролись предки. З моря і степів ворожі хижі орди налітали , палили міста і нищили засів, та проти них встала тьма списів, мечі із піхов люди витягали .

Учень

Спасибі їм за цю тернисту путь і в труді, й на раті гідно ви стояли , нікому з нас ніколи не забудь і кожному годиться пом’януть , що ви створили , що ви збудували.

Учень

Почнемо ж нині повість цю

Про порохом повиту давнину,

Про ті часи далекі й незабутні

Коли діди, прославлені в віках

виходили на свій великий шлях 

за покоління, дбаючи майбутні

Учень 

Нема переводу козацькому роду

І славі козацькій немає кінці

Згадаймо, братове Славутича воду 

Згадаймо походи Івана Сірка.

Півтисячі років козацькій країни

Встають над Дніпром і сягають в віки

То наша історія , наша Вкраїна,

Хай слава вінчає їй довгі роки

Всі на сцені говорять разом:

«Козацькому роду нема переводу

І славі козацькій немає кінця»

Ведуча

Запорозька Січ . Скільки подвигів , скільки велетнів - героїв народила вона. Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Петро Сагайдачний, Данило Нечай, Богун, Кривоніс.

Козацтво на Україні зародилось в XV столітті.

Селяни, які не хотіли бути кріпаками, тікали на низ Дніпра, за пороги. До лав козацтва вступали найсміливіші, наймужніші люди _ адже на них чекали військові походи і битви . Але козаки не тільки воювали .

Перед ними розкинулись простори родючої землі. Вони бралися за плуга, годували худобу, ремісникували .

Згодом козаки створили систему укріплень.

Від слова «Засіка»(укріплення з дерев) дістала свою назва Запорозька Січ. Січ була притулком для всіх хто боровся за волю .

 Недарма слово «козак» в тюркських мовах означає «вільна людина».

«Славне Запоріжжя» казали українці про Січ.

Запорізьких козаків – «святих лицарів» - оспівав народ у своїх думах, піснях. Гоголь писав: «Так ось вона, Січ !

Ось це гніздо, звідки вилітають всі горді і міцні, як леви, ось звідки розливається воля і козацтво на всю Україну».

На сцені сидять хлопці і лаштують зброю.

Ведуча

 Чого примовкли, хлопці? Може розкажете добрі молодці як вас в козаки приймали, заповідей козацьких навчали.

(Хлопці схвалено вигукують: - Добре. Гаразд. Розкажемо)

Отаман Чого прийшов в Січ.

Хлопець Хочу бути козаком,

Щоб не бути кріпаком,

Щоб від пана втекти.

Отаман Цього замало ,ану руки покажи.

(роздивляється руки)

Руки в мозолях, трудові, значить, наш.

Отаман А якої віри . Чи хреститись вмієш?

Хлопець Вірю в Христа (показує хрест і хреститься).

Отаман Добре. А горілку п`єш (хлопці сміються).

А умови прийому до козацтва знаєш?

Хлопець Ні, не знаю, а які це умови.

Отаман (розкриває лист і читає)

Щоб був вільний не жонатий

Розмовляв українською мовою

Присягав на вірність народу

Сповідав православну віру,

пройшов військове навчання

Козак

А ще . Щоб умів гарно танцювати, співати,

На кобзі грати , горілку пити і ворога бити.

Ведуча

А жінок в Запорозьку Січ приймали?

Отаман  Що? У козаків є таке повір я: Якщо ступить нога жінки в Січ тоді кінець всьому Запоріжжю. Що ви не знаєте пісню про Сагайдачного.

Виконується пісня «Ой на горі женці жнуть»

Ведуча Козаки були великими пересмішниками . Вони славилися

веселістю і охотою до жартів . Особливо любили вигадувати прозвища товаришам.

Діалог козаків 

Козак  Іване , як тебе прозвали на Січі

Козак Палієм

Козак А за що?

Козак Та, не знаю . Та ... Відчепись .

Козак А за те , що він взимку підпалив курінь і оставив нас без житла.

Козак  Петро?

Козак Га.

Козак А тебе як прозвали на Січі?

Козак Та, Непийпиво .

Козак А за що?

Козак Та не знаю.

Хлопці сміються і питають: Петро, а скільки ти пива вип’єш .

Козак Та. відро вип’ю .

Ведуча Отак і залишилась в нашій мові такі прізвища як        

Ковбаса , Тягнирядно, Півторакожуха, Замниборщ, Гречка, Сало.

Ведуча Ой забула спитати про козацьку кашу. Жінок в Січ не

приймали, а хто ж вам кашу варив?

Хлопці (ображено)Що? Та що ми самі каші не зваримо?

Той козак не козак, що каші в Січі не їв.

Того ноги не носять, хто каші не їв.

Поїси каші, то будеш нашим

Хлопці( готовлять казан каші, сідають, їдять): До них підходе хлопець.

Козак

Хліб та сіль, наші молодці

Хлопці                   

Їмо та свій, а ти у порога постій.

Козак

Ні, братці, давайте і мені місце.

(витягує ложку)

Отаман                

От хлопець догадливий. Вечеряй,братчику, вечеряй.

Ведуча                  

В ті часи звичайною козацькою справою були куліш,

юшка, локшина, галушки, риба, а в першу чергу пироги з сиром.

Хлопці Оце поїли, оце добре. Смачна каша. Спасибі за хліб і за сіль.

Отаман  А тепер послухаємо бувальщину про козаків

Сцена - Запорожці пишуть листа султанові.

Султан  Я, султан Гирей, син Магомета, брат сонця і місяця, цар

над царями, непереможний лицар говорю Вам - здавайтесь добровільно, а то ми, турки, будемо вас бити і кривдити.

 

 

Місто Константинополь. Султан Гирей

(Зміст листа)

- Який ти султан. Ти шайтан, чорта брат і товариш. Цур тобі і пек.

Реакція султана.

Який ти в чорта лицар,

Якби ти голою попою  вбив їжака, Ото б ти був лицар.

Який ти цар над царями.

Ти вавилонський кухар, єгипетський свинопас.

Отаман Числа не знаємо , бо календаря не маємо,

Місяць на небі, год у книзі, день у нас такий як у вас. А сам іди геть.

Ведуча Отака була Запорозька Січ , отакі були козаки. 

А зараз ми покажемо сцену із поеми Тараса Григоровича Шевченка «Гайдамаки».

Дівчина Ще день Україну катували ляхи скажені,

ще один останній сумували і Україна, і Чигирин.

Задзвеніли в усі дзвони

По всій Україні:

Закричали гайдамаки:

Гине шляхта, гине.

Стоять козаки і розмовляють

Козак

Ти знаєш горить Сміла,

Смілянщина кров'ю підпливає

Горить Корсунь, горить Канів,

Чигирин, Черкаси.

Козак По Поліссі Гонта бенкетує,

А Залізняк в Смілянщині домаху гартує

Залiзняк Чуєш, хлопче, ходи сюди! Не бійся, не злякаю

Хлопець Не боюся.

Залiзняк Відкіля ти? Хто ти такий?

Хлопець Я, пане, з Вільшаної.

Залiзняк З Вільшаної, де титаря пси замордували,

І кажуть, що вкрали дочку його, коли знаєш. Оксано, Оксано.

Хлопець:Батько, брате, чим я не сторукий З пекла вирву отамане я свою Оксану. Дайте ножа, дайте силу, муки ляхам, муки.

Залiзняк А як тебе звуть.

Хлопець Яремою. А прізвища немає.

Залiзняк Без прізвища. Запиши, Миколо, у реєстру.

Нехай буде, нехай буде Голий. Ні, погано

а може Бідою.

Стривай лишень. Пиши Галайдою

Дівчина Посіяли гайдамаки в Україні жито,

Та не вони його жали, що мусили робити ?

Нема правди, не виросла, кривда повиває.

А тим часом стародавню

Січ розруйнували.

З того часу в Україні жито зеленіє. Не чути плачу, ні гармати. Тільки вітер віє,

нагинає верби в гаю, а тирсу на полі.

Все замовкло, нехай мовчить. Така Божа воля.

Дівчина: Вибачайте, люди добрі, що козацьку славу Так навмання розказую Без книжної справи. Так дід колись розказував. Спасибі, дідусю, що ти заховав в голові столітній ту славу козачу, а я її онукам розказав.

Ведуча: А тепер ми Вам покажемо українські вечорниці.

Сцена: Господиня порається у хаті. На сцену підіймається гурт Хлопців, дівчат.

(Музика)

Господиня Заходьте, заходьте.

Дівчина Доброго дня.

Дівчина: Нехай у цій хаті сум ховається,

Завжди сонце ясне усміхається. З роси і води Вам.

(Дівчина вклоняється)

Господиня Спасибі, а яким це Вас вітром занесло.

 Дівчина Та йшли вже додому й почули гомін. Я думала, що у когось на цьому

кутку весілля справляють. А тоді збагнула -вечорниці.

Господиня А як здогадалась, що вечорниці справляють ?

Дівчина А дуже просто. У Вас все щиро, все від душі, хата рушниками прикрашена.

Господиня А що рушники в хаті означають?

Відповіді:- Рушник та хліб обминає сім бід

Хата без рушників, що родина без дітей.

Рушник - то обличчя оселі і господиня весела.

Господиня Вірно, дівчата, дуже гарно, що ви так розказуєте про рушники.

Ваша правда дівчата. Так мені радісно стало, співати хочеться.

Дівчата. Так заспіваємо.

Виконується пісня про рушник)

В цей час до хати входять нові хлопці та дівчата.

-З вечорницями Вас!

-З весною!

-З доброю водою.

Господиня: Звідки, друзі, завітали до нашої хати ?

Відповіді:

-3 бахмутської вольниці.

-З козацького роду.

Господиня: Так, у нас вже повелося,

Знайте-бо, дівчата, всім дають запитання,

Хто зайшов до хати. Відповідати просимо щиро.

1 питання : Чи знаєте, любі, хто є вам мати.

Відповіді: Хоч не писаний, а давній є культ на Вкраїні.

Землі - матері прадавньої

Землі -Берегині. Проміння від того культу перейшли в родину, стали матір шанувати так, як Берегиню.

Бо вона охороняє вогнище домашнє, сім'ю добру, щастя діток, землю сад і пашню. Це від неї життя й радість, стоголосе щастя. Вона крилами прикриє тебе від напасті.

Господиня: Добра відповідь, молодці. Бачу, бачу що ви з козацького роду.

А тепер я хочу спитати, що ви знаєте про веснянки .

А сьогодні в нас веснянки. Славимо весни прихід Цю примхливу панянку знає

Здавна людський рід.

Хоровод, пісні, маївки, квіти, музика, гаївки Цей обряд - величне свято,

Щоб весна прийшла багата.

(Виконується хоровод, музика до веснянки.)

Господиня: Люди добрі ! Пора і честь знати, гостей пригощати.

Дівчата: Воно й правда, щось уже їсти хочеться.

Тай наче варениками запахло.

Господиня: Пахне, пахне. Так ви вареників хочете.

Дівчата: А хто ж їх не хоче, та й не любить. Наші вареники і пісні у всьому світі люблять.

Господиня: Зараз, зараз будуть ваш вареники.

Господиня: Спасибі, гості дорогі, що завітали до мене, звеселили піснями, танцями,

жартами. Раді будемо бачити вас.

Виходе козак: Благословляю українську землю і вас люди.Любіть землю і працю на ній. Любіть мову свою материнську. Заповідаю вам берегти все створене руками ваших предків.