четверг, 27 июля 2017 г.



Всесвітній День вишиванки
 
Всесвітній день вишива́нки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу.
 Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного державного чи релігійного. 
У цей день кожен охочий може долучитись до свята, одягнувши вишиванку на роботу, до університету, школи чи садочка.




І.
1.  Дорогі учні сьогодні, 18 травня в нашій школі започатковується свято-парад української вишиванки. Воно відзначається у всьому світі у третій четвер травня.

4.  Вся українська вишивка чарує своєю красою, неповторністю кожного, хто її побачив. Українські вишивані сорочки, блузки, фартушки-є оберегами від усього лихого: від ворожої кулі, тяжкого полону, і щоб не забути своєї матінки -України.

7.  Маючи такі обереги наш народ зумів вберегти від забуття нашу пісню і думу, нашу історія і родовідну пам'ять, говорив Василь Скуратівський.

10.  Вишиванка-це не просто одяг, а щось дуже рідне, особисте.

13.  Отже, вишивана сорочка має магічну силу. І чи не від того і до сьогодні є такий вислів - «народитися в сорочці», тобто бути щасливою людиною, яка у всьому має удачу.

16.  Першим, хто поєднав вишиванку з буденним одягом став Іван Франко, котрий носив її під піджак, із сучасним вбранням. Саме у такому вигляді письменник зображений на 20-ти гривневій купюрі.

19.  Зі святом нас усіх, зі святом нашої української вишиванки, яка гордо йде по всьому світу.


ІІ.
 2.  Багато символів має наша Україна: тополю, вербу, калину, мальви і чорнобривці. Невмирущим творінням талановитих рук українок є надзвичайно різноманітні вишиванки.

5.  Сила вишиванки у кольорах і узорах. У кожному регіону України є свої відмінності у виборі кольорів та орнаментів, вишивки.

8.    З вечора тривожного аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку
Вишивала дівчина вишивала
Чорну і червоную нитку клала.

11. Наш народ ставиться до вишиванки як до святині. За традицією, дівчина, готуючи придане, мали власноруч вишити нареченому сорочку, а матеріалом для пошиття сорочок служили біле лляне полотно.

14.  Сорочка завжди вишивалась жіночими руками, а тому несла сильний емоційний заряд, символізувала добро, любов і вірність.

17.  Памятайте, що не зважаючи на вплив з боку інших народів на культуру стародавньої Русі, вишивка залишилася недоторканою. Творчий потенціал народу і повага до традицій були настільки сильні, що створили свій унікальний стиль.

20.  Збережімо, любі друзі, ті надбання української культури, які ще можна зберегти.

ІІІ.
3.   Зараз-особливий час. Ми звертаємось до джерел народної творчості, до народних традицій. І як радісно усвідомлювати, що вони сьогодні оновлюються, оживають, і, мабуть, чим більше ми будемо їх знати, то можливо, життя наше буде більш радісним і духовно багатим.

6.  Перші українські вишиванки були знайдені під час археологічних розкопок у Києві. Ці знахідки були датовані Х століттям.

9  Народне мистецтво, яке передавалось з покоління в покоління, століттями завжди було і є грунтом для спілкування людей, джерелом пізнання історії, культури, професіональної творчості.

12.  Кожен колір у вишиванці був символічним. Червоний колір – це колір сонця, символізує життя, кохання; чорний – колір землі, означає добробут, достаток, іноді – смуток.

15.  Літопис Іпатіївський 1252р стверджує, що князь Данило Галицький на високі зустрічі одягав вишиваний кожух, а сестра Володимира Мономаха організовувала в Андріївському монастирі Києва спеціальну школу вишивки.

18.  Дорогі діти, українські вишивані сорочки передавались з покоління в покоління, з роду в рід, береглися як реліквії.
То щоб  ніколи не переривалась та золота нитка життя, якою вишивали наші бабусі свою і нашу долю на рушниках, сорочках.





Відкритий урок із Харківщинознавства

  Тема: «Тектонічна будова. Мінерально-сировинні ресурси. Корисні копалини»

 Тип уроку: урок-експедиція, вивчення нового матеріалу    
   
Мета: Сформувати уяву учнів про особливості тектонічної будови та мінерально-сировинної бази Харківщини і визначити кількість родовищ по окремих видах корисних копалин.
            Розвивати навички роботи в групах із статистичними матеріалами та різними  джерелами географічної інформації краєзнавчого значення.

Методи навчання: частково-пошуковий,  дослідницький.

Список літературних джерел:
- О.М. Маринич .Географічна енциклопедія України: В 3-х т.  Т. 2 .- К.: «Українська Радянська Енциклопедія» ім. М.П.Бажана, 1990.
-Кононенко О.Є, Шульженко Л.С. Харківщинознавство.-Х.: гімназія, 2002.
-Садкіна В.І.Географія рідного краю. Харківська область. Навч.посібник.Х.:Скорпіон, 1999.

Обладнання: Фізичні карти України та Харківської області, словники-довідники геологічних термінів маршрутні карти - завдання, ілюстративні матеріали.

Структура уроку:
1.      Мотивація навчальної діяльності. Працює довідкове бюро.
2.      Актуалізація опорних знань.
3.      Вивчення нового матеріалу:
а)   робота в групах – працюють «маршрутні експедиції»;
б)    звіти про результати досліджень.
в) робота з контурними картами
4.      Підсумкове  узагальнення.
5.      Домашнє завдання. 
         Скласти схему корисних копалин Харківського району

Очікувані результати:
           Учні зможуть:
-        давати оцінку географічного положення Харківської області;
-        аналізувати відповідність тектонічної будови та рельєфу в межах області;
-        називати басейни та родовища корисних копалин в межах області;
-        робити висновки про значення Харківщини у природно-ресурсному потенціалі України.
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності                                                                               
Вчитель:                                              В світі є краї багаті,
Та дорожчий той, де в хаті
Слухав ти пісні матусі,
Де живуть твої всі друзі,
Де спинився ти на ноги,
І куди тебе дороги
Знов ведуть, немов до Риму,
Де душа твоя незримо
Вже давно перебуває, -
Кращих бо країв немає ...
Для одних – то сиві гори,
Для онаких  - синє море,
Для козаків Харків’янських-   Тихі зорі Слобожанські!

          Безумовно, ви здогадалися, нашу роботу ми присвятимо вивченню своєї рідної Харківщини –тих куточків планети, де все надзвичайно знайоме, рідне і близьке кожному з нас. Ми  оглянемося довкола і ще раз переконаємося, що рідна домівка, вулиця, село, район – це те, без чого не існує Батьківщина.
А щоб краще зрозуміти значення свого краю, звернемося до його історії.
Історична довідка: утворення Слобідської України
ІІ. Актуалізація опорних знань
Для того, щоб дізнатися якнайбільше про Харківську область, згадаємо вже знайомий вам матеріал, який і допоможе нам в роботі.
-        За яким планом оцінюють географічне положення певної території?
-        Що таке «географічні координати»? В яких широтах та довготах простягається Харківська область?
-       Що таке «рельєф»? Які типи рельєфу переважають в в північно-східній частині України?
-        Як класифікують корисні копалини за способом утворення та за господарським використанням?
Отже, ці знання ми використаємо для оцінки особливостей тектонічної будови та корисних копалин нашої області.
 ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Вивчення будь-якої території найдостовірніше, якщо його проводять безпосередньо на місцевості.
Ми матимемо таку можливість при вивченні гірських порід на місцевості. А познайомитися з усією областю ми спробуємо відправившись сьогодні у заочну експедицію. І, оскільки, ми спробуємо одночасно досліджувати всю територію, то створимо в класі 4 групи.
Кожна отримає маршрутний лист-завдання.
Через 10 хвилин     ви проінформуєте інші групи про результати ваших досліджень.
Тож, розпочнемо ж нашу експедицію спільним засіданням груп, на якому ми маємо визначити особливості:
а) географічного положення області та міста Харкова.
б) можливо у вас є і свої (крім тих, що в маршрутних листах) питання для вивчення
Маршрутний лист №1
1.      Визначіть положення Харківської області та свого міста на карті Європи та України.
2.      Знайдіть на карті та запишіть крайні точки області
3.      Яку протяжність має область з заходу на схід, з півночі на південь. Якою є ця відстань від нашого населеного пункту?
4.      З якими областями межує Харківщина? З якими районами межує Харківський район?
5.      Оцініть положення області щодо водних об‘єктів.
6.      Зробіть висновок про значення географічного положення області, району та свого міста.
(Учні працюють з картами України та Харківської області. Відповідають на питання, які записані на першому маршрутному листі  та наносять крайні точки, сусідні області, на картосхеми Харківської області)
Очікувана інформація:
Харківська область розташована в північно – східній частині України. Її площа складає 31,4 тис.км2..Область лежить на Східноєвропейській рівнині у межах Придніпровської низовини, на відрогах Середньо руської височини(північна частина території), Донецької височини(південно-східна частина території). Рельєф рівнинний, яружно – балочний, клімат помірно – континентальний, грунти родючі. Область багата на корисні копалини. Найбільші річки –Сіверський Донець та Оскіл. Територія краю розташована в зоні лісостепу, а на півдні –степу. Фізико – географічне положення області вигідне, що сприяє розвитку господарства і життя населення.
Сприятливими факторами географічного розташування області є безпосереднє сусідство з розвинутим в промисловому відношенні Придніпров‘ям, наявність густої мережі транзитних залізниць та автомагістралей, газопроводів та нафтопроводів, Кіровоградщина лежить в межах двох природних зон – лісостепової та степової. Агрокліматичні та агрогрунтові умови сприятливі для розвитку сільського господарства.
Харківський район розташований в північній частині області і є приміським районом обласного міста Харкова.
 Підсумок роботи:
Поглянь на карту України,
Там в центрі видна із даля
Багата, щедра, моя рідна
Харківщини земля!
А тепер до роботи приступають експедиції.

Маршрутний лист №2
        1.      Робота з картами атласу.
За геологічною картою визначіть:
- які тектонічні структури лежать в основі території Харківської області;
- породи якого віку найпоширеніші на території області;
- які породи приурочені до основних тектонічних структур.
    2.  Перегляньте фотографії відслонень. Проаналізуйте характер їх залягання.
    3.       Використайте джерела додаткової інформації  та підготуйте дані про потужність осадових відкладів.
4.      Поясніть геологічні терміни: «денудаційна поверхня».
                                                              «процеси вивітрювання»
                                                               «лесові породи»
                                                               «алювій»
5.      Зробіть висновок про унікальність та господарське значення геологічних відкладів.
Очікувана інформація:
Більшість території покрита рихлими гірськими породами, серед яких дві різновидності - лісовидні суглинки та алювіальні піски. В ярках на поверхню виходять і інші породи, що трапляються епізодично: це строкаті глини, які використовувались місцевим населенням в якості гончарної сировини, білі піски неогенового періоду, жовтуваті та бурі рихлі піщаники, піщаники сірого кольору, а також тонко-зернисті та глинисті піски палеогенового періоду. В деяких місцях до поверхні підходить товща крейди з сумішшю кремнію. На поверхню виходять Дівонсько-Пермські кам'яні породи, - їх можна побачити в залишках кам'яних копалень. Грунтотворною породою є лісовидні суглинки, які можна побачити в ярках і навіть в господарських ямах, траншеях на глибині 2 метри. На піщаних терасах прямо на поверхню виходять річкові (древнє-алювіальні) піски, що утворюють пагорбний ландшафт. По берегах річки Сіверського Дінця залягає мулисто-піщана суміш, яка накопичувалась під час повіней, - сучасні алювіальні відкладення. В деяких місцях прямо на поверхні лежать піски, вимиті повінню з русла.
 ІІ експедиція дослідить особливості рельєфу.
Маршрутний лист №3
1.      Робота з атласами:
-        визначить положення області щодо крупних одиниць рельєфу;
-        оцініть абсолютні висоти в різних частинах області, знайдіть точку з максимальною та мінімальною висотами;
-        чим пояснити наявність балкового рельєфу, покажіть його на карті;
-        чи спостерігається вплив річок на формування рельєфу області.
2.      Поясніть географічні терміни: «абсолютна висота»
                                                          «відносна висота»
                                                          «акумуляція»
3. Зробіть висновок про  особливості та значення рельєфу Харківщини
Очікувана інформація:
 Рельєф Харківської області дуже різноманітний. Область займає частину Східноєвропейської рівнини, у межах якої виділяють: слабо похилену Середньоруську височину на півночі, Лівобережну Придніпровську низовину на заході, Донецький кряж на півдні. Для нашого краю характерне яружно-балковий рельєф. Поширюються зсуви, западини, вимоїни, алювіальні форми рельєфу.
 ІІІ експедиція дослідить мінерально-сировинну базу
Маршрутний лист № 4
1.      Робота з атласами:
        - які види корисних копалин поширені по території Харківщини;
        - родовища яких корисних копалин розробляються в нашому районі.
  2.    Проаналізуйте таблицю «Мінерально-сировинна база Харківщини».  
         Визначить кількість родовищ по окремих видах корисних копалин, що розробляються на сьогоднішній день, їх балансові запаси та об‘єми видобутку.
3       Уточніть місце нашого району у загальному видобутку мінеральної сировини.
4       Поясніть терміни: «консервування родовиш», «стратегічна сировина»
     «експорт»,  «перспективні родовища»
Очікувана інформація:
 Паливні ресурси Харківська область багата на природний газ. Найбільші родовища - Шебелинське, Єфремівське, Західнохрестищенське, є найбільші і на Україні. Також на території області є невеликі поклади кам’яного і бурого вугілля(південна частина області).
Рудні ресурси Харківська область  практично не має рудних корисних копалин. Залізні руди знайдені тільки на великій глибині у Вовчанському районі (схили Воронезького кристалічного масиву), у відкладах Ізюмського та Балаклійського районів(бурий залізняк із вмістом заліза від 48 до63%).
Нерудні -  Харківська область має значні запаси нерудних корисних копалин: кам’яної солі (Єфремівське та Олексіївське родовище), фосфоритів (Малокомишуватське та Синичино-Яремівське родовища), піску(повсюдно), крейди( північний схід області), глин(повсюдно), гіпсу (Краснокутський район, Корульське і Дібровненське родовища), джерела мінеральних вод(Березівське).
 (Після виконання поставлених завдань члени експедицій звітуються про результати досліджень. Інші учні заповнюють почуті дані у свої  картки)             
ІV. Підсумкове узагальнення.
             Перегляньте ще раз виконані вами завдання і нанесіть на контурні карти дані корисних копалин і тектонічної будови.
             Скажіть: чи можемо ми сьогодні з гордістю запевнити, що зручне розташування та природні ресурси – це та основа для Харківщини, яка сприятиме швидкому піднесенню її економічного процвітання? Доведіть свою думку.
Вчитель підводить підсумок.
Багаті матеріали до нашої теми зібрані в обласному краєзнавчому музеї. Його виставки та експозиції  узагальнюють роботи видатних вчених-краєзнавців, містять колекції унікальних знахідок геологів, палеонтологів, ґрунтознавців, біологів, зоологів тощо.
V.Домашнє завдання
Скласти схему корисних копалин Харківського району.