Відкритий урок в 9 класі

 "Кирило-Мефодіївське товариство"

Мета уроку:

-  ознайомити учнів з процесом розгортання другого етану українського національного руху у 30-40 роки XIX століття, охарактеризувати передумови появи, характер, мсту і завдання діяльності Кирило-Мефодіївського товариства. Розкрити місце і роль Т. Шевченка у національно-визвольному русі: сформувати уявлення про П. Куліша, М. Гулака, М. Костомарова. Опрацювати основні програмні документи товариства - «Книга буття українського народу» та «Статут Кирило-Мефодіївського товариства»;

-  сформувати уміння співставляти факти вітчизняної історії з подіями всесвітньої історії, уміння користуватись історичними термінами та аналізувати історичні документи, аргументовано відстоювати свої погляди;

-  виховувати патріотизм, історичне мислення, поважне ставлення до історичного минулого України та діячів українського національно- визвольного руху.

Тип заняття: комбінований урок.

     Вид заняття: урок-лекція.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання по темі: «Зростання міського населення і розвиток торгівлі».

 Фронтальне опитування у ході репродуктивної бесіди.

1.Якими були причини зростання міст на Півдні України?

2. Назвіть найбільші центри ярмаркової торгівлі в Україні та покажіть їх на карті?

3. Як промисловий переворот вплинув на розвиток торгівлі?

Індивідуальна робота в зошитах: «Торгівля України». 

Групова робота.

Доведіть, що економічна модель Півдня України являла собою приклад ринкової економіки?

 

II. Актуалізація опорних знань учнів та мотивації навчальної діяльності.

Вступна бесіда.

1.          Які причини сприяли активізації суспільно-політичних рухів на початку XIX століття?

Учень. Активізація суспільно-політичного життя в Україні на початку XIX була обумовлена поширенням модерних західних інтелектуальних і політичних течій.

       2. Які риси визначили суспільно-політичне життя України на початку XIX століття?

     3. Який вплив на розгортання українського національно-визвольного руху мала Велика французька революція?

 Учень. Велика Французька революція змінила завчене гасло: «Хай живе король!» новим: «Хай живе французька нація».

              Саме велика французька, а надто наполеонівські війни, викликали хвилю національно-визвольної боротьби практично серед усіх європейських народів.  

              Велика Французька революція, епоха наполеонівських війн з їхніми гаслами національного відродження, промислова революція з її соціальними зрушеннями обумовили відродження українського національного життя.

              Важливу роль в ньому починає відігравати нова соціальна верства - інтелігенція, що стала носієм української національної ідеї.

 III. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь.

Київ, після заснування тут генерал-губернаторства, насправді став центром політичного національного руху.

Па початку 1840-х років студенти і викладачі Київського університету організували таємний гурток «Київська молода», що поставив перед собою завдання національного відродження та пропаганди серед поміщиків необхідності звільнити селян від кріпацької залежності. Проте вийти за межі гуртка у пропагандистській діяльності члени «Київської молоді» не наважилися.

 Гурток припинив своє існування. А йото найактивніші діячі - вчитель із Полтави В. Білозерський, службовець канцелярії генерал-губернатора

М. Гуляк і професор Київського університету М. Костомаров - залучивши ще кілька гуртківців, створили в січні 1846 року таємну організацію –

Кирило-Мефодіївське братство.

 Воно і було назване на честь відомих слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія. Члени братства мали спеціальні знаки - персні з викарбуваними всередині іменами Кирила і Мефодія та іконою в ім’я цих святих.

Участь у засіданнях товариства брали Т. Шевченко, П. Куліш, М. Савич, О. Навроцький, П. Маркович, О. Тулуб. Товариство проіснувало до березня 1847 року.

  Завдання учням.

1.      Скласти тезовий конспект розповіді учителя.

2.       Покажіть на карті основні центри розгортання українського національного руху в Наддніпрянській Україні?

  Пояснення супроводжується використанням навчальної картини.

Національно-визвольний рух кожного народу неможливий без духовної основи, якою є національна ідея. Національна ідея кожного народу так само неповторна, як його історичний шлях. Національна ідея українців в XIX ст. не могла співпадати з національною ідеєю росіян, австрійців чи поляків - занадто різним було їх становище, історичне минуле.

Українська національна ідея пройшла довгий шлях формування - від думок і переконань окремих людей і груп до масового її сприйняття широким народним загалом.

У перші десятиліття XIX ст, українська національна ідея була правою одинаків - освічених представників козацької старшини. В їх історичних, художніх, публіцистичних творах українці постають як один з європейських народів з надзвичайно багатою історією, власними мовою, звичаями і культурою.

Але козацька старшина не бачила майбутнього України. Своє зникнення з історичної арени та розчинення в середовищі російського дворянства вона уявляє як кінець українства взагалі.

З початком 40-хх років XIX ст. місце козацької еліти займає різночинна інтелігенція - вихідці з сімей дворянства, купців, міщан, селян. Вони добре вивчили ідейну спадщину своїх попередників і справедливо її оцінили. Те, що для українських патріотів початку століття було завершенням («прологом»), для їх різночинських наступників стало початком («прологом»).

Видатний внесок у розвиток української національної ідеї зробило Кирило- Мефодіївське товариство.

Отже, українська національна ідея - це усвідомлення самими українцями себе як окремого народу з власною історією, своїми політичними, економічними і культурними запитами. Власним поглядом на майбутнє України.

  Характеристику вчитель супроводжує демонстрацією портретного ряду.

Костомаров Микола Іванович (1817-1885) 

був сином російського поміщика та української кріпачки. Мав невеличкі очі, сховані під окуля­рами, високе чоло, чорняве густе волосся. Освіту в Харківському університеті. Після захисту дисертації здобув ступінь магістра історичних наук. Спочатку працював учителем на Волині, а в 1845 р. отримав призначення до Київського університету.

За все своє життя підготував 300 наукових праць.

 За участь у Кирило-Мефодіївському братстві його було ув’язнено у Петропавлівській фортеці, а потім відправлено на заслання.

Помер М. Костомаров 19 квітня 1885 року, похований на Волковому кладовищі.

  Білозерський Василь Михайлович (1825 - 1899) народився на хуторі Мотронівка на Чернігівщині. 

  Зовні не показний, проте перше що впадає в око - високе чоло, таке розташування свідченням аналітичного мислення, наукового підходу до вирішенням проблем.

  Глибоке розташування очей з глибоким задумливим поглядом, широкий продовгуватий ніс.

Вищу освіту здобув у Київському університеті.

 Протягом 1846-1847 рр. вчителював у Петровському кадетському корпусі у місті Полтава.

За участь у товаристві був заарештований і засланий в Олонецьку губернію. 1856 - звільнений із заслання.

Оселився в Петербурзі, де став активним членом місцевого гуртка українців.

З 1860 -1862 рр. ре­дагує журнал «Основа».

 Останні роки провів на хуторі Мотронівка.

  Учитель аналізує риси зовнішності Куліша за допомогою фізіономіки.

  Куліш Пантелеймон Олександрович (1819- 1897) - походив з давнього козацького роду про що свідчить особлива форма вух. Згодом вступив до Новгород - Сіверської гімназії. Вищу освіту здобував у Київському університеті.

У січні 1847 року П. Куліш одружується на Олександрі Білозерській. За участь у Кирило- Мефодіївському братстві його ув'язнили у Петропавлівській фортеці, а згодом вислали до Тульської губернії. Займався перекладами Західноєвропейської літератури, перекладав Біблію. Мав аналітичний роздум, про що свідчить глибоке розташування очей, мав високий лоб така форма свідчить про високий рівень розвитку логічного мислення та інтелекту.

Це можна підтвердити численними перекладами та роботою літературного критика.

Виступаюча потилиця свідчить про активну позицію, здатність відстоювати власні інтереси і боротись проти несправедливості. Протягом усього життя Куліш відзначався надзвичайною працездатністю і щирим ставленням до своїх занять.

У ньому повного мірою поєднувалися митець і вчений. Він яскраво, у барвах і постатях, бачив історію рідної країни і чудово знав її, проаналізувавши безліч українських, російських, польських джерел і документів, багато з яких були відкриті ним самим як археографом.

Куліш скінчив свій вік «у сільському схимництві» на хуторі Мотронівка (тепер у складі села Оленівка Борзнянського району Чернігівської області) 2 (14 по новому стилю) лютого 1897 р.. на 78-му році життя, набагато переживши своїх товаришів по Кирило- Мефодіївському братству.

  Завдання учням. 

Підготувати короткі біографічні довідки про М. Гулака та П. Марковича.

Розповідь.

Кирило-Мефодіївці були свідомими борцями за відродження українського народу, створення ним власної державності.

 Основні програмні положення організації Кирило-Мефодіївського товариства сформульовані у «Книзі буття українського народу» і «Статуті Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія» складені М. Костомаровим і В. Білозерським. У практичній діяльності братчики мали на меті вести широку видавничу діяльність, яка розпочалась з видання «Слов'янської міфології" М. Костомарова, «Історії Русів», «Літопису Самовидця», «Повісті про український народ», дослідження «Юридичний побут поморських слов’ян» М. Гулака. Плани Костомарова видавати різними слов'янськими мовами журнал не отримали підтримки з боку уряду. Активно співробітничали у Комісії для розгляду давніх актів. Мали намір організувати ремісничі школи для вільних дітей козаків-хліборобів.

Характеристика.

Головні ідеї братчиків можна сформулювати виходячи з програмних документів братства і звести до таких положень:

-  По-перше, головною мстою товариства є духовне і політичне об’єднання слов’ян.

-  По-друге, головними засадами правового статусу людини і громадянина є те, що кожен народ має дотримуватися повної рівності спів­громадян за їх народженням, християнським віросповіданням, станом:

-  По-третє, засади державного об'єднання: федерація слов’янських народів; має існувати спільний собор з представників усіх слов’ян; прав­ління законодавство, право власності повинні ґрунтуватись на християнських цінностях.

-  По-четверте, основною засадою участі в управлінні державою є освіченість та мораль!

Завдання учням. Заповнити схему    

Сюжетна розповідь.

18 березня 1847 року поліція з’явилась на квартиру Гулака на Андріївський узвіз для обшуку та арешту молодого юриста. Під час обшуку було знайдено «злочинний рукопис» «Закону Божого».

«У Києві і в Малоросі слов’янофільство перетворюється в українофільств... 

Там молоді більше піклуються про відновлення мови, лі­тератури, звичаїв Малоросії, доходячи навіть до мрій про повернення: часів колишньої вольниці, козацтва, Гетьманщини... Причетні до справи Украйно-Слов’янське товариство ...художник Шевченко, колишній вчитель Куліш і Костомаров... із захопленням говорили про колишню Малоросію, надаючи їй надзвичайно важливого значення....наїзди гайдамаків описували як .лицарство... натякали, що дух свободи не охолові досі таїться у малоросіянах... Вірші ж Шевченка... одні пасквільного і величною мірою зухвального, а інші прямо підбурливого змісту ...винних суворо покарано», - зазначалось у таємному листі шефа жандармів графа Орлова.

Після трьох місяців слідства 11 червня і 1847 року було оголошено вирок, і цар Микола власноруч підписав його.

 Найжорстокіше покарано Т. Шевченка - віддано рядовим в Оренбурзький корпус без права малювати і писати.

  Завдання учням. Заповнити причинно- наслідкову схему.

  Чому царський уряд вжив такі жорстокі заходи щодо діяльності, яка у більшості випадків обмежена лише розмовами, невеликої групи інте­лігенції?

«Але мислі Кирило-Мефодіївських братчиків зоставили глибокий слід, вони жили і далі будили українську політичну і соціальну українську мисль... Від Кирило-Мефодіївського братства бере початок весь новий український політичний рух» - писав М. Грушевський.

Значення Кирило-Мефодіївського товариства для розгортання українського національно-визвольного руху полягало в тому, що саме в ньому відбувалася перша і найуспішніша спроба об’єднання на національних принципах української аристократії та селянства. Останнє найбільш чітко та ясно представляв український поет та визнаний громадський діяч Т. Г. Шевченко.

  2. Місце Тараса Шевченка у національно-визвольному русі.

Образна розповідь.

 Серед провідників братства найвизначнішою постаттю був Тарас Шевченко (1814-1861).

 Один із небагатьох він подолав тернистий шлях. У 1840 р. він видав збірку поезій «Кобзар».

Матеріали про членство Шевченка в братстві не збереглися. Проте його вплив на товариство був незаперечним. Так писав про Шевченка Микола Костомаров «Тарасова муза розбила якийсь підземний льох, що протягом кількох віків був замкнений на багато замків, запечатаний багатьма печатями.

Вона відкрила шлях і сонячному промінню, і свіжому повітрю, і людській цікавості». Митець перетворив на зброю свій хист художника, своє слово.

У 40-х роках за дорученням Київської археографічної комісії він робив замальовки та ескізи пам’яток української історії та архітектури. Шукаючи наснаги на героїчних сторінках нашого минулого поет віддав шану видатним історичним особам - Дорошенку, Полуботку, Гордієнку.

Водночас він не ідеалізував історичне минуле, не схвалював Переяславську угоду з Росією, що разом з Полтавською битвою та Ліквідацією Запорізької Січі призвела до занепаду України.

Як полум’яний публіцист Шевченко виступав з критикою самодержавно-кріпосницький порядків і закликав до їх повалення («І мертвим і живим..», «Сон»).

  Узагальнення.

 Поезія Т. Шевченка пережила його і стала прийдешнім поколінням ти світочем, який освітив шлях боротьби за свободу і волю українського народу.

Як світло давно згаслої зорі, геній Шевченка, зве молоде покоління до самовідданої боротьби в ім’я Батьківщини.

   IV Закріплення та повторення вивченого на уроці.

Репродуктпивна бесіда.

-   Назвіть програмні цілі Кирило-Мефодіївського товариства?

-   Назвіть і охарактеризуйте головні напрями громадсько-політичної діяльності братства.

-    Заповніть таблицю.

V. Підбиття підсумків уроку.

Узагальнююча розповідь.

 Увесь комплекс визвольних прагнень українського народу своєрідно відбився в діяльності першої української таємної організації - Кирило-Мефодіївському братстві.

У програмних документах братства відчувається вплив європейських республіканських ідей, ідей російського революційного руху, зокрема, декабристів, і польського національно-визвольного руху.

«Книга буття українського народу» була спрямована до українського сучасного і майбутнього, несучи уявлення про Україну як живу народну цілість, життєві сили якої не втрачені та не завмерли, а політичні, національні і соціальні потреби історично реальніше визначилися.

Укра­їнський національно-визвольний рух здійснив першу спробу сформувати програму політичної боротьби українства за своє національне визволення.

У цьому і полягало історичне значення діяльності Кирило-Мсфодіївського братства.

 

 VI. Подача домашнього завдання.

    1. Заповніть порівняльну таблицю «Товариство об’єднаних слов’ян і Кирило-Мефодіївське товариство».

 2. Опрацюйте параграф.

3.   Підготуйте відповіді на запитання:

-    Чому діяльність Кирило-Мефодіївського братства викликала таку жорстку реакцію з боку царського уряду?

-    Чому царські жандарми перетлумачити програмні документи Кирило-Мефодіївського братства тлумачили як «революційні і комуністичні»?